[повернутись

Журналістам показали, як забезпечують захист телефонних розмов урядовців, та розповіли про створення вітчизняної мережі конфіденційного стільникового зв’язку

Керівництво Департаменту спеціальних телекомунікаційних систем та захисту інформації (ДСТСЗІ) СБ України провело зустріч з представниками вітчизняних засобів масової інформації, вперше допустивши журналістів у “святу святих” - приміщення, де функціонують комутаційні системи  Державної системи урядового зв’язку та Національної системи конфіденційного зв’язку. По ходу короткої екскурсії, під час якої, до речі, також вперше у цих стінах, журналістів не просили вимкнути телекамери, керівник Департаменту Костянтин Бойко та його підлеглі детально розповідали відвідувачам, на чому ґрунтується надійність, та безпечність систем спеціального зв’язку, захист державних інформаційних ресурсів у мережах передачі даних. При цьому майже наочно було доведено, чому гарантовано неможливим є стороннє втручання до них з метою несанкціонованого отримання інформації, не призначеної для чужих вух – такої що містить державну таємницю або конфіденційні дані.

            У кореспондентів була можливість відчути поступ технічного прогресу, порівнявши вигляд та масштаби обладнання, змонтованого у 80-х роках минулого століття та сучасну техніку, що є на сьогоднішній день “мозком” мережі так званої “сотки”, яка забезпечує захист телефонних розмов керівників держави. Проте найдосконаліша цифрова техніка “губиться” у складних ситуаціях, коли треба зв’язати абонентів-високопосадовців у різних регіонах держави, попередньо у стислий термін встановивши їх точне місцеперебування. Тоді дублюючі функції відіграє ручний комутатор спеціальної системи урядового зв’язку, де найдосвідченіші фахівці за допомогою прямих або резервних каналів зв’язку, майже миттєво приймаючи рішення, гарантовано з’єднують вищих осіб держави.

Звичайно ж журналісти, прискіпливо спостерігаючи, як черговий  оператор “ворожить” над штекерами та кнопками, одразу ж поцікавилися, чи не зможе “дєвушка” раптом підслухати секретну розмову. Їм тут же було продемонстровано, що телефонний сигнал прямує лише в одному напрямку і технічний посередник у особі оператора з моменту початку розмови автоматично від неї ізолюється і не чує державних таємниць. Також їм розказали, що на чергування до цього комутаційного залу центральної станції спеціальної системи урядового зв’язку люди потрапляють лише після ретельної перевірки, а також після тривалого, навіть багаторічного перебування в резерві, протягом якого молодь інтенсивно переймає досвід старших колег.

            Наступна зала – вузол системи конфіденційного зв’язку, яка є уже мережею подвійного призначення. У ній за допомогою криптографічних, технічних та організаційних засобів забезпечується обмін конфіденційною інформацією органів державної влади (понад 30 абонентських пунктів) та органів місцевого самоврядування. У плані обладнання абонентськими пунктами захищеного зв’язку об’єктів критичної інфраструктури, зокрема підприємств атомної енергетики.

Було звернуто увагу на те, що відповідно до ст.7 Закону України “Про Національну систему конфіденційного зв’язку” абонентами цієї системи можуть бути і комерційні структури, юридичні та фізичні особи. Ці послуги надаються на платній основі, адже створення захищених мереж, підтримання їх функціонування та технічна модернізація потребують значних коштів.

На запитання журналістів, чим відрізняються системи урядового та конфіденційного зв’язку, фахівці відповіли, що головна відмінність – це рівень організаційно-технічних заходів, які дозволяють у першій системі забезпечити гарантований захист державної таємниці, у другій - лише конфіденційної інформації.

Лінії спеціального урядового зв’язку прокладено окремо від інших. Тільки у Києві загальна довжина оптично-волоконних кабелів убезпечених вітчизняними засобами захисту інформації становить понад 150 км.

            У той же час Національна система конфіденційного зв’язку побудована із застосуванням найсучасніших технологій. Чисельні “ноу-хау” у галузі захисту інформації, розроблені Департаментом та впроваджені у НСКЗ створюють передумови для її застосування при побудові окремими відомствами власних корпоративних захищених мереж зв’язку.

            “Родзинкою” зустрічі з пресою була презентація Департаментом зразків мобільного терміналу, який зараз проходить технічні випробування в рамках створення в Україні спеціальної мережі стільникового зв’язку, чим згідно з рішенням Президента України займається ДСТСЗІ СБ України. Попередні підготовчі етапи, за словами заступника начальника Департаменту Сергія Колобова, тривають уже понад трьох років. На першому етапі розроблено нормативні акти, які визначають організаційні засади, порядок створення та функціонування мережі на базі ресурсів одного з вітчизняних операторів мобільного зв’язку України. Тривалими були дослідження власне засобів, що можуть забезпечити необхідний рівень захисту та якісного відтворення інформації. Фахівці вивчали параметри різних моделей мобільних апаратів, перш, ніж обрали базовий зразок, який згодом був конструктивно доповнений криптографічним алгоритмом (визначеним стандартом України), що власне й забезпечує конфіденційність телефонних перемовин. Досягнуто високої якості  голосу абонентів (системи мовоутворення), враховано ергономічні чинники тощо. Звичайно, подібний досвід існує у аналогічних технічних служб за кордоном. Проте власні напрацювання у цій галузі - це не ті відомості, якими обмінюються навіть з партнерськими спецслужбами.

            Поки що перші зразки захищеного мобільного терміналу створено на базі імпортної моделі, що вміщує в собі найсучасніші технологічні новації. Проте уже у першому півріччі 2006 року очікується випуск вітчизняного апарату. У перспективі неактуальною буде  прив’язка до одного оператора мобільного зв’язку. Незабаром такою стільниковою мережею будуть охоплені не лише потреби органів державної влади, а й апарати конфіденційного стільникового зв’язку зможуть придбати фізичні та юридичні особи.

Генеральний директор державного підприємства “Українські спеціальні системи” Валерій Барлабанов, посилаючись на зарубіжний досвід, зауважив, що така техніка, зокрема, не має потрапити до рук зловмисників. Саме тому за кордоном її аби кому не продають, вимагаючи відповідний дозвіл, як у випадку з приватним придбанням вогнепальної зброї.

            У створення цих технологічних новинок вкладено працю чотирьох структур, включаючи зусилля фахівців самого Департаменту. Лише процес суміщення мобільного терміналу з криптоалгоритмом, що унеможливлює пряме “прослуховування” на каналі зв’язку, тривав півтора роки. Цим зрештою і визначаються тарифи на такі послуги, які з часом, обіцяють фахівці, зменшуватимуться, а поки що досить високі. Так повідомлено, що підключення до конфіденційного мобільного зв’язку, наприклад,  становитиме для підприємств 960 гривень, а для фізичних осіб 1143 гривень (це граничний тариф). Щорічне оновлення ключових даних у абонентському терміналі спеціального мобільного зв’язку відповідно 510 та 607 гривень. Щомісячна плата за користування абонентським терміналом, підключеним до цієї мережі, - 292 та 374 гривні.

       Криптографічне забезпечення телефонних мереж НСКЗ є результатом роботи вітчизняної криптографічної школи. Українська школа криптографії відома своєю фундаментальною теоретичною базою та практичними напрацюваннями. За словами першого заступника начальника Департаменту Геннадія Гулака, провідного фахівця у цій сфері, лауреата Державної премії за досягнення у галузі та техніки за 2004 рік, наприклад, кількість ключів-кодів для здійснення телефонної розмови ще з однієї продемонстрованої журналістам новинки – стаціонарного захищеного телефону вітчизняного виробництва “Ірпінь” – значно перевищує кількість атомів у Сонячній системі. До речі, передбачено й те, що при покладеній трубці на цьому апараті не можливе прослуховування того, що відбувається у приміщенні.

На традиційні запитання журналістів щодо можливості отримання інформації із захищених мереж самими правоохоронними органами, зокрема спецслужбою, Костянтин Бойко відповів, що це питання перш за все нормативного регулювання та визначення правових механізмів, і наголосив: “Наше завдання – це всебічний захист інформації на правових засадах.”

 

[повернутись